Безпечне місце для пошуку відповідей 
про життя та Бога
Безпечне місце для пошуку відповідей про життя та Бога
Подобається:  
Поділитися:  

Душевний мир у нестабільному світі

Ти можеш мати мир у душі, незважаючи на будь-які обставини чи події у світі.

Не зважаючи на події у світі, чи є десь таке місце, куди б можна було звернутися за миром і спокоєм? Чи можемо ми мати надію у завтрашній день, всупереч проблемам життя і труднощів у світі? Останнім часом все більше студентів знаходять непорушну опору у Бога. Світ навколо нас змінюється постійно, але Бог не змінюється ніколи. Він стабільний і надійний. Бог каже: «Чи є Бог, окрім Мене? Не знаю я жодного! Бо Я, Господь, не змінююся».1 Бог завжди поруч. На нього можна покластися. Він «учора, і сьогодні, і навіки Той Самий»!2 Бог може відкрити Себе нам, наповнити душу спокоєм, подарувати мир у наших серцях.

Чи реально мати душевний мир?

Олег, недавній випускник університету, каже таке: «Живі, справжні стосунки з Богом – це дивовижна і прекрасна реальність мого життя. Це «космічне спілкування», яке я не проміняв би ні на що у світі. Мені навіть важко підібрати слова, щоб описати як глибоко любить і знає мене Бог».

Один студент, хворий на гемофілію, Стів Сойєр, шукав стабільності у світі, аж раптом дізнався, що заразився ВІЛ-інфекією через переливання крові. Спочатку Стів впав у глибокий відчай. Він звинувачував Бога. А потім вирішив звернутися до Нього. Як результат, Стів останні кілька років свого життя подорожує по числених вишах (відчуваючи при цьому страшний біль) і розповідає студентам як вони можуть пізнати Бога і знайти мир, як і він. Бог сказав: «Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг»!3

Стів, як і багато інших студентів зрозуміли, що, що б не трапилось у цьому житті – це не «кінець світу», бо цей світ – це не кінець життя.

Бог окопів

Правду кажучи, багато людей чекають, коли настануть справді важкі часи, щоб звернутися до Бога. Військовий капелан Другої Світової Війни пояснив, що «в окопах немає атеїстів». Коли життя цвіте навколо, люди не відчувають потребу у Богові. Але часто це змінюється, коли наш спокій опиняється під загрозою, коли ми розуміємо, що опинились в окопах.

Студентка Марія так описує свій шлях до Бога: «Я думала, що була християнкою, бо ходила до церкви по великих святах, хоча уявлення не мала ким був Бог. Мій четвертий курс навчання мало чим відрізнявся від трьох попередніх. У свій вільний час я пила, відривалася і кидалася в пошуки когось, хто б мене любив. Зсередини я помирала і зовсім не контролювала своє життя. Дійшло до того, що я не хотіла більше жити, і подумала собі, що якщо я маю закінчити свій виш, то мушу знайти якусь надію в житті. Саме тоді я запросила Бога прийти в моє життя. Він прийняв мене і дав мені любов, безпеку, прощення, підтримку і ціль у житті. Він – моя сила, без Нього я б уже не жила на світі».

Хто може знати, що станеться завтра? Багато студентів відчувають себе наче в окопах. Життя може бути справжньою війною. Наш душевний спокій і мир може бути зруйнований. У такому полум’ї життєвої битви, ми часто звертаємося до Бога. І це нормально, бо Бог не змінюється, завжди поруч і бажає бути у нашому житті. Він каже: «Я, Я Господь, і крім Мене немає Спасителя! Зверніться до Мене й спасетесь...бо Я Бог, і нема більше іншого Бога»!4

Так, інколи Бога сприймають за «милицю» або ж опору, але навіть якщо і так, – Він єдина справжня міцна опора.

Невидимі окопи

Дехто ж звертається до Бога, навіть коли життя не сповнене труднощів. Іван розповів про свої студентські роки: «На останньому курсі свого університету я добився усього, що, на думку інших, мало би задовольнити мене у житті. Я був лідером у студмістечку, вів активне соціальне життя, був відмінником, веселився, зустрічався з дуже красивими дівчатами. Усе, чого я хотів досягнути за студентські роки, – я досягнув. Але я не відчував задоволення. У мені була пустка, яку ніщо заповнити не могло. Чогось бракувало, а я не знав чого мені ще прагнути. Звісно, що я нікому цього не показував, ніхто й гадки не мав про це».

Навіть, коли здається, що все йде успішно, життя може раптово кинути нас в окоп – внутрішній окоп, який не бачать інші, але який ти відчуваєш у серці. Вікторія, ще одна студентка, описала цей феномен так: «Скільки разів тобі здавалося, що якщо б ти тільки купила ще якусь витребеньку, чи почала зустрічатися з тим хлопцем, чи поїхала б кудись, то була би щасливою і задоволеною? А скільки разів ти купувала її, чи починала зустрічатися з хлопцем, чи відвідувала те місце, а пустка ставала ще більшою, ніж до того»?

Не потрібно статись трагедії, щоб ми відчули себе в окопі. Дуже часто, недостаток миру є наслідком відсутності Бога у нашому житті. Пізнавши любов Бога, Вікторія сказала таке: «З того часу у мене було багато труднощів і змін у житті. Але все, що я роблю, набуває нового сенсу, бо Бог зі мною. Я вірю, що немає нічого неможливо для мене і Бога. А що ж стосується душевної повноти – то я нарешті знайшла те, що шукала.»

Якщо Бог є у нашому житті, ми можемо мати спокій. Пізнаючи Бога і слухаючи Його слова із Біблії, ми отримуємо мир у нашій душі, бо знаємо Його. Ми починаємо дивитися на життя з Його точки зору, усвідомлюючи Його вірність і здатність попіклуватися про нас. Тому не важливо, що буде завтра, ми можемо понадіятися на Бога, бо Він не змінюється. Він чекає, що ми звернемось до Нього, щоб Він виявив Свою реальність у нашому житті.

Справжній душевний мир – будинок на скелі

На чому ти будеш своє життя? Хочеш вір, хочеш ні, але кожна людина будує своє життя на чомусь. У кожного є свій фундамент, щось на що ми надіємось і у що віримо. Можливо твоїм фундаментом є ти сам: «Я знаю, що зможу досягти успіху, якщо добре постараюсь». Або ж фундаментом може бути стиль життя: «Якщо я розбагатію, життя стане прекрасним». Або навіть час: «Прийде час і все зміниться».

Бог думає інакше. Він каже, що надія на власні сили, інших людей, чи на будь-що інше у житті, – ненадійний фундамент. Натомість, Він хоче, що ми довіряли Йому. Він каже: «Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований. А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його»!5

Мудро покликати Бога на допомогу у часи лиха. Але Божий задум для нас полягає у тому, щоб ми мали повноцінне життя, незалежно від обставин. Коли ми покладаємося на Нього і Його слова, то будуємо свій дім на скелі.

Найсильніший внутрішній мир

Деякі люди бачать свою безпеку у багатстві, дехто в успішності. Але є навіть більша безпека – це стосунки з Богом.

Бог – всемогутній. На відміну від нас, Бог знає, що буде завтра, наступного тижня, наступного року. Він каже: «Пам'ятайте про давнє, відвічне, бо Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я, що звіщаю кінець від початку».6 Він знає, що буде у майбутньому. Але, що важливіше, – Він знає, що станеться у твоєму житті і буде там з тобою, коли це трапиться, якщо ти обереш запросити Його у своє життя. Він «для нас охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються».7 Та нам потрібно щиро шукати Його. Він каже: «І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем».8

Це не означає, що ті, хто знає Бога, не матимуть труднощів у житті. Труднощі трапляються у всіх. Якщо на країну нападують терористи, станеться екологічне чи економічне лихо, то постраждають і ті, хто знають Бога. Але Божа присутність у житті дає мир і силу перебороти труднощі. Один із послідовників Ісуса Христа сказав таке: «У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач. Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені».9 Рельність показує нам, що ми стикнемося з проблемами. Але, якщо ми будемо долати їх з Богом, то у нас буде інша реакція на події і нова сила від Бога. Нема на світі проблеми непосильної Богу. Він є більшим за усі проблеми у нашому житті і не залишить нас наодинці з ними.

Бог піклується. Божа сила, яку Він може виявити у нашому житті, завжди приходить з Його любов’ю. У майбутньому може бути мир, або війна, радість або горе. Але ніхто не любитиме нас більше, ніж Бог. Ніхто не буде турбуватися так сильно про нас, як Бог. У Його слові написано: «Добрий Господь, пристановище Він у день утиску, і знає Він тих, хто на Нього надіється»!10 «Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами»!11 А також: «Господь справедливий на кожній дорозі Своїй, і милостивий у всіх Своїх учинках, Господь близький всім, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його! Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає».12

Ісус Христос дав Своїх послідовникам таке підбадьорення: «Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого. А вам і волосся все на голові пораховано. Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців».13 Якщо ти звернешся до Бога, то Він буде піклуватися про тебе як ніхто інший на світі.

Душевний мир через Бога

Ми не знаємо, що чекає на нас у майбутньому. Якщо прийдуть труднощі, Бог буде з нами. Якщо прийдуть легкі часи, нам буде потрібний Бог, щоб заповнити оту внутрішню порожнечу у душі, і знайти сенс у нашому житті.

Коли все уже сказано і зроблено, залишається запитання: «Чи знаєш ти Бога? Чи знає Бог тебе? Чи відчинив ти двері свого життя для Нього»? Через пізнання Його, Він буде змінювати наше життя і давати нам надію. У Ньому ми можему мати мир навіть посеред найприкріших проблем.

Чому Бог має бути центром нашого життя? Бо без Нього не можливо отримати справжній мир чи надію. Він Бог, а не ми. Він не залежить від нас, але ми залежимо від Нього. Він створив нас, щоб ми шукали Його. Ми можемо спробувати жити без Нього, та це буде намарно.

Бог хоче, щоб ми шукали Його. Він хоче, щоб ми знали Його і щоб Він був присутнім у нашому житті. Але ось в чому проблема: ми усі відвернулися від Нього. Біблія каже про це так: «Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу».14 Ми усі пробували жити без Бога. Це Біблія називає «гріхом».

Олег, якого ми уже згадували, сказав такі слова про гріх: «Коли я поступив в університет, то не був християнином. Увесь світ був у мене під ногами, чекав, щоб я його підкорив. Я відвідував лекції стосовно расизму, політології та соціальної справедливості і з головою поринув у роботу суспільного центру. Я вірив, що маю силу змінити світ. Я займався з дітьми із бідних сімей. Я вів денний табір у притулку для безхатченків. Я збирав надлишки їжі для голодних. Однак, що більше я намагався змінити світ, то більше розчаровувався. Я стикнувся у своєму житті з бюрократією, апатією і ...гріхом. Я почав думати, що, напевно, людська природа потребує капітального ремонту».

Справжній мир = мир з Богом

Культурні революції і нові технології не змінюють суть справи. Чому? Тому що наша основна проблема як людей – це наша відокремленість від Бога. Наша найбільша проблема не фізична, а духовна. Бог знає її, тож приготував вихід із неї. Він проклав нам шлях назад до Себе...через Ісуса Христа.

Біблія говорить: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне».15 Ісус Христос був розп’ятим за наші гріхи замість нас. Він помер, був похований і воскрес із мертвих. Через Його жертовну смерть ми можемо мати стосунки з Богом. «А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його».16

Все дуже просто: Бог хоче мати ідеальні стосунки з нами, тож Він зробив це можливим через Ісуса. Тепер залежить від нас, чи захочемо ми шукати Його. Найлегше це зробити у молитві. Молитва – це коли ми щиро говоримо з Богом. Ти можеш зараз щиро звернутися до Бога з такими словами:

«Боже, я хочу знати Тебе. Я не пускав тебе у своє життя, але я прагну змінити це. Я не хочу бути відокремленим від Тебе. Я покладаюся на жертву Ісуса за мої гріхи. Прости мені, Боже. Я хочу, щоб Ти прийшов у моє життя. Амінь».

Чи попросив ти щиро Бог прийти у твоє життя? Це знаєш лише ти і Він. Якщо так, то попереду у тебе багато цікавого. Бог обіцяє нам життя з подостатком.17 Він обіцяє жити у тобі.18 А також дає тобі вічне життя.19

Мар’яна, студентка, сказала про Бога таке: «Мої батьки розлучилися, коли я була ще дитиною. Я навіть не розуміла, що відбується. Я лише знала, що більше тато додому не приходив. Одного дня я прийшла до своєї бабусі і розповіла їй, що я не розумію, чому тато причинив мені біль, а потім ще й покинув. Бабуся обняла мене і сказала мені, що є Той, хто ніколи мене не покине. Ним був Ісус. Вона зачитала з послання до Євреїв 13:5 та Псалмів 67:6: «Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе», і ще: «Я буду сиротам батько». Я дуже зраділа, що Бог хотів бути моїм батьком».

Неважливо, що відбувається у світі навколо, бо у душу приходить мир від усвідомлення, що Бог з тобою. І що би не сталося у майбутньому, Бог залишиться незмінним.

 Я щойно запросив/ла Ісуса у своє життя (деяка корисна інформація)...
 Можливо, я хочу запросити Ісуса у своє життя, розкажіть мені більше про це...
 У мене є запитання чи коментар...

(1) Ісая 44:8 та Малахії 3:6 (2) до Євреїв 13:8 (3) Івана 14:27 та 16:33 (4) Ісая 43:11 та Ісая 45:22 (5) Матвія 7:24-27 (6) Ісая 46:9-10 (7) Псалми 46:1 (8) Єремія 29:13 (9) 2 до Коринтян 4:8-9 (10) Наума 1:7 (11) 1 Петра 5:7 (12) Псалми 145:17-19 (13) Матвія 10:29-31 (14) Ісая 53:6a (15) Івана 3:16 (16) Івана 1:12 (17) Івана 10:10 (18) Івана 14:23 (19) 1 Івана 5:11-13

Поділитися з друзями:  

TOP